Но вы - род избранный, царственное священство, народ святой, люди, взятые в удел, дабы возвещать совершенства Призвавшего вас из тьмы в чудный Свой свет;
некогда не народ, а ныне народ Божий; некогда непомилованные, а ныне помилованы
Что душа моя бедная, в смертном теле сидишь
Словно узница бледная на расстреле глядишь
Рождена в заточении на пожизненный срок
Поняла без сомнения : не услышать звонок
В чём же я провинилася ? Иль ношу чью вину ?
Причитая взмолилася словно волк на луну
О прости окаянную ! Кто б Ты ни был, прости !
Мою жизнь безталанную, в этой грешной плоти
Может я прокажённая, я сама не пойму
Что живу облачённая в это тело тюрьму
Почему не могу ни дня я без боли и зла
Хоть бы эта судьба меня никогда не нашла
Почему день и ночь должна только телу служить
Почему не даёт вина, мне по духу пожить
Почему льётся дождь из слёз на осколки мечты
Почему на могилу грёз положила цветы
Я очнулся от дум своих, перед дверью стою
Давно в детстве забытый стих, манет душу мою
Слышу пение ангелов, окунаюсь в любовь
Миллионы уснувших слов просыпаются вновь
Понял я что мне путь открыт, тот который искал
Что за дверью Святой стоит, Кто меня вечно ждал
Нужно тело греховное в эту дверь провести
На свиданье любовное с Тем Кто может спасти
Постучать не успел ещё, дверь открылась сама
Плоть слезами с меня течёт, тлеет тело — тюрьма
Но Христос улыбается : заходи Мой родной
Дверь навек закрывается за моею спиной !
сергей рудой,
сша
55 лет христианин.
Пока горят мои глаза
Пока ещё дышу
Пока не высохла слеза
я для Христа пишу !
Прочитано 2109 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.