*
"Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!"
(Біблія, Мт. 6:21)
*
Не зАвжди сонце про тепло свідкує,
І посмішка - це не завждИ любов, -
Один з лукавством потайки бунтує,
Й не добрий замір має - лити б кров.
Порою друг прихильніший за брата.
Буває зрада друзів і братів.
І тішить когось його скромна хата,
А інший стогне навіть між дворців.
Хтось мало має і за те є вдячним,
А хтось багатий й з хтивістю без меж.
Один буває все життя ледачим,
Хтось працьовитим. Та кінець є всеж!
Одним лиш цінна ця земна дорога,
А інших притягають небеса.
І серце й розум в когось прагне Бога,
А хтось не вірить в власного Творця.
Хтось є злоокий, в когось добрі очі.
Хтось є смиренний, інший гордим є.
У когось дні, як день, в когОсь дні - ночі.
І плаче хтось: чи правда ще живе?
Та прийде час.., - І зовсім не важливо,
Що ти не віриш, що прийде той день, -
Коли Господь весь світ на два розділить:
Чужих, не знанних і Своїх дітей.
Відкриє те, що учинилось в тайні.
Утре з очей принижених сльозу.
Бог знає тих, котрі Йому слухняні,
Отих, хто покорилися Христу.
Радій, земля, Господь є справедливим!
Втішайсь любов'ю, милістю Його.
Усіх-усіх спасти бажає дивом!
Прийми Христа і благодать Його!
Найбільше щастя на земній дорозі -
Повірити у Господа Христа.
Бо щастя вічне криється у Бозі.
Найбільший скарб - Ісус й Його Слова!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216
